«Мертві душі» (рос. Мёртвые души) — твір українського письменника Миколи Гоголя, вперше виданий у 1842 році. Складається з повного першого тому, другий зберігся у вигляді фрагментів, а зміст третього приблизно реконструюється на основі інших праць Гоголя.

Сюжет першого тому описує аферу головного героя, Павла Чичикова, котрий, користуючись недосконалістю законодавства, задешево скуповує в поміщиків їхніх померлих кріпаків, щоб потім використати їх під виглядом живих для власного збагачення. Головна дія розвивається у стосунках Чичикова з поміщиками та чиновниками, котрі уособлюють різні вади суспільства.

Гоголь визначив літературний жанр свого твору як «епічна поема в прозі». Сучасні літературні критики вважають роман найвизначнішим твором Гоголя.